лотаринзький будинок

Тип селянського житлового будинку, що сформувався у середньовічній Франції, на сході країни (в Лотарингії). Характерний масивними мурованими стінами, пологим двосхилим дахом, під яким об'єднувалися житлові й господарські приміщення. Житлові кімнати знаходились в торцях, в середині комора, куди вели ворота на довгому боці. Будинки прилягали один до одного торцями, утворюючи суцільний фронт забудови вулиці (порівн. північно-французький будинок, ельзаський будинок, середземноморський будинок, альпійський будинок, касеріо).